Закохалась в диво-літо В арку з пахощів ввійшла. Мов серпанком оповита Неземна його краса! На світанні дзвінка тиша Голосами виграє. Жайворонка пісня лине І зозуля десь кує. Закружляють в вальсі квіти У святковому вбранні. І з метеликами в парі Мережива плетуть живі. Зайчик сонячний цілує В спекотливу мерехтінь. І невидима рушника Знов ховається у тінь. У повітрі чути дощик… Як калюжі булькотять… Краплі палають прозорі… Літо! Літо! Благодать!!! І щедротами здарують Наливні сади й поля. І строката ця палітра Вмить розрадить почуття! Літо - зіллячко чарівне- Справжня магія краси! Душу вродою лікує, Це і є той рай земний! Закохалась в диво- літо - Тихе плесо доброти. Заберу його з собою В думки. В спогади. У сни. Лариса Дімова
FACEBOOK
TWITTER
