Ангели Божих небес
Виснажені від утоми…
В стопорі світ увесь,
Свідомість у стані коми.
Змучені душі людей.
Страх, мов в тварин до убою,
Тисячі тисяч смертей
І часто нема полю бою.
Убойні смертні ракети,
Від них майже ніде сховатися…
Ми ніби розмінна монета,
Якої ніде діватися…
***
Ангели світлих небес
Не встигають приймати душі.
Повалив наш народ, мов овес,
Я з Гостомелю, я із БучІ.
З Маріуполя, з Волновахи,
З Бородянки, а ще з Херсону
…Передушені, мов комахи,
Захоронені не по-людському…
Яна БРИЧАК
FACEBOOK
TWITTER
