В той час, коли в країні війна, «Укрпошта» проводить масштабну кадрову оптимізацію. Повідомлення про скорочення штату отримали у багатьох поштових відділеннях по всій країні. А відтак уже в липні чимало населених пунктів залишилося без поштарів. За останні кілька місяців ми отримали величезну кількість звернень щодо масових звільнень листонош. Відповідно, не забезпечується доставка. Наші передплатники розповідають – у селах, які залишаються без листонош, люди вже масово відмовилися від підписок періодичної преси. А пересувні відділення не мають часу на то, щоб оформити передплату на газету, а й навіть рознести вже передплачені видання.
Ситуація справді критична, бо самим організувати доставку у кожне село величезної громади – просто утопія… І якщо «Укрпошта» і далі так діятиме, то друковані видання підуть у небуття.
І два роки тому, і три, коли «Укрпошта» почала своє круте «реформування» на Одещині, саме через неякісне обслуговування пошти почав падати тираж у колишніх районок, бо листоноші, звісно не всі, ігнорували передплату,відмовляли передплатникам. А із введенням пересувних відділень так і взагалі газети не доставляли у пункти призначення, а не те що за адресою передплатників. Працівники ж пересувних відділень, на думку наших передплатників, переймаються більше тим, щоб реалізувати продукти харчування, мийні засоби та усілякі інші товари. Навіть буває, лякають, що не будуть привозити пенсію, якщо у них не купуватимемо товар. Люди похилого віку просять соціальних працівників, сусідів, кого завгодно, щоб отримати пенсії, субсидії і таке інше.
Своїми діями Укрпошта робить все, щоб преса в Україні перестала виходити, попри те, що не всі мають можливість дозволити собі смартфони, щоб читати новини. І це в умовах війни, коли головне питання полягає в інформаційній політиці та її забезпеченні.
Вже не один рік і в обласних дирекціях, і на нижчих рівнях тривають скорочення, пертурбації працівників стаціонарних відділень, після чого створюють, а потім переформатовують пересувні відділення. Наразі скоротили відділи передплати. На черзі – і бухгалтерська служба… Скоро, щоб вирішити будь-яке питання, редакціям і передплатникам доведеться звертатися лише до київського офісу «Укрпошти».
Одна із вагомих причин зменшення накладу конкретно нашого видання – доставлення четвергової газети читачам у п’ятницю, суботу… і часом аж до наступного четверга, коли вже виходить наступне число. Це логічно, що в такій ситуації у багатьох зникає бажання передплачувати. Через рівень послуг «Укрпошти», але ніяк не з вини редакції (виходимо регулярно). Мова про доставку, за яку пошта бере з нас кошти, а свої зобов’язання виконує на неналежному рівні, а то й взагалі не виконує? Укрпошта з нами договір на вчасну доставку підписувала, а газети вчасно не доставляють. Наприклад, з передплатників, які передплатили газети на рік, Укрпошта забрала гроші за доставку газети до двору на рік вперед, а посеред року закриває відділення у селі! Це нормально? А як мають видерти в «Укрпошти» заплачені за рік доставки газети наперед бабусі і дідусі з села, якщо редакції не можуть отримати вчасно свою частку передплатних коштів, і як при відсутності цих коштів покращувати контент?
Хочеться вірити, що до нашого «крику душі» дослухається керівництво «Укрпошти». Таке враження, що монополіст хоче своїми ж руками знищити друковану пресу і водночас всю провину перекладає на газетярів. Там, нагорі, їм не видно-не чутно, як люди в селах хотіли б читати місцеву пресу, в деяких населених пунктах місцевий часопис – чи не єдине джерело інформації. Але через те, що газету доставляють невчасно, із запізненням на тиждень, не розносять за адресами, а лишають деінде (у магазині тощо), не проводять належно передплату, бо у пересувних відділеннях то часу немає, то квитанцій, люди змушені відмовлятися: за що платити кошти?
На жаль, поки що за інформаційну безпеку прикордоння, збереження газет, робочих місць, соціального захисту жителів бореться лише Національна спілка журналістів України. Сподіваємося, що після цього звернення влада врешті-решт зробить належне для наведення порядку в Укрпошті.
Сподіваємося, що Президент України нас почує та відповість конкретною підтримкою.
Марина УЛЬЯНКІНА
FACEBOOK
TWITTER
