Настінний календар показує весну. Яка вона, весна 2024 року? Ще одна пора року, яка несе надію на пробудження, тепло, розквіт. Третя весна очікувань і віри. Весна  – жіночого роду. Богиня, Чарівниця, Берегиня, Мати. В кожному прояві своєї нестримної енергії весна показує: Я – жінка, я – початок і продовження, я- життя.

В Нерушай весна прийшла легко, заздалегідь показуючи сонячні усмішки між хмарами, розвіваючи гілчані коси дерев поривчастими вітрами, виманивши в городи господарів. А, може, весна нікуди і не йшла? Може, весна живе в кожній хаті, присівши між фотографіями дітей, граючись з вишиванками на стінах, колисаючись на кінчиках вій господинь? І я поділюся з вами своїми здогадками.

 В сільській бібліотеці провівся захід, присвячений майстриням села. Бібліотекарка Тетяна Володимирівна і художній керівник Інна Василівна запросили на чаювання чарівниць затишку, гармонії, краси. Серед гостей були дівчата різних поколінь. Найстарша, Левицька Марія Іванівна, 1937 року народження і наймолодша, восьмирічна донька однієї із гостей.

Чаювання переросло в справжній екскурс в час, історію, біографічні спогади. Кожна з гостей показувала свої вироби, розповідала, з чого все почалося, хто перший в родині почав творити. Цікаво було слухати і ще цікавіше те все роздивлятися.

Тамара Іванівна Беєва показала свої вишиті серветки і накидки на подушки, які дісталися їй від мами. Палій Валентина Іванівна познайомила з новим своїм захопленням, гномами – помічниками. Бабенко Анжела Павлівна принесла з собою космічного гостя, який приймав участь у конкурсі виробів на космічну тематику. Тетяна Степанівна Кобзар поділилась виробами із солоного тіста  а також розкрила секрет пошуку гармонії і заспокоєння через творчість. Алла Федорівна Нагорняк показала вироби пап’є-маше, посуд, розпис посуду.

Анна Куца запропонувала свої варіанти використання клаптикового шиття в сучасному житті, наприклад, на зустріч взяла косметички і гаманці. Анастасія Кірка своїми іграшками повернула на хвилину у дитинство. Іграшки її проходять серйозне тестування її дітками. Пальчикові іграшки, іграшки – символи року, тематичні ляльки. Це тільки стислий перелік їх робіт.

Ольга Олександрівна Чернишова поділилась таємницею творення прекрасних виробів в найрізноманітніших стилях і практиках – вона більшість своїх робіт робить всією родиною, з мамою і сестрою. Нам показала вироби із соломи, бісеру, картину із тканини. Людмила Борисівна Кобзар взяла килимки-круги із тканини і серветки. Всьому є практичне застосування. Лаврик Наталя Олексіївна принесла смаколики і напоїла всіх чаєм.

Це така зовнішня картина, на перший і мій, далекий від майстрування, погляд. Те, що я бачу і чую в розповідях жінок, підіймає цілі пласти історії, умов життя, принципів виховання в родині, правил виживання в складні часи.

 В творчості, яку нам показали нерушайки, розкривається глибина їхніх світів. Дивишся ось так, вслухаєшся і бачиш, як зростали ці берегині, як вони розкривалися, в чому продовжуються.

Я знаю, що в Нерушаї  є багато талановитих і щедрих на світло душі людей. Нерушайці, знаходьте час і можливість ділитися своєю творчістю з односельцями. А сільська біблікотекарка Тетяна Володимирівна і художній керівник будинку культури села Нерушай Кожухар Інна Василівна зустрінуть вас із радістю.

А весна набирає обертів. Ще трохи – і всією буйною красою захопить Україну весна, чаруватиме своїм безсмертям на віки. А чари ті – в руках жінки.

Катерина Крилєва