Геть молодий комбат, який воює з чотирнадцятого року, викликав розвідгрупу, до складу якої входили Кувалда, Кіт та Піть. Кувалда – кремезний сержант, який в мирний час працював ковалем та мав пудові кулачищі і немалу силу, Кіт одержав такий позивний за вміння тихо і непомітно пересуватися, особливо вночі. Останнім прибіг Піть. Чому він отримав такий позивний, не знав ніхто, навіть сам Піть.

Комбат глянув на побратимів і почав:

– Хлопці, завдання не з легких, але виходу немає. Наш розвідувальний дрон, як ви знаєте, орки збили. Інформації у нас нуль. У того бурята та лейтенантика, яких недавно полонили, ми нічого взнати не змогли. Та вони, мабуть, не дуже володіють інформацією. Скоро в наступ, а ми не знаємо на якому знаходимося світі. Так що треба пробратись в глибокий тил і взяти когось зі старших офіцерів. А якщо ще карту прихопите, то це буде супер.

Група висунулась ввечері. Обходячи пости та невеличкі населені пункти, хлопці підійшли до містечка, в якому по даним розвідки розмістився штаб полку орків. Біля колишньої мерії зафіксували вартових та декілька автівок, що говорило про ймовірне розміщення штабу. Але як туди пробратись?

– Будемо чекати, – сказав Кувалда, – може пощастить.

Везіння було на їх боці. Зі штабу вийшли три офіцера і направились до автівки, за якою ховалися хлопці. Спритність Пітя та кулаки Кувалди зробили своє діло. Всі троє орків сиділи на задньому сидінні, а Кіт вправно їм в’язав руки скотчем.

Як вони добирались… це окрема історія. Колись хлопці розкажуть. Але на ранок підполковник та два майори розповідали все, що в них питали та стала при нагоді і карта в планшетці, яку хлопці завбачливо прихопили. Наша арта накрила скупчення живої сили та два склади боєприпасів. А хлопці спали як убиті. Кувалда підклав під щоку кулак, що заміняв йому подушку, Кіт скрутився клубочком і тихенько хропів, неначе муркотів. Піть спав сидячи, вартував сон побратимів. Незабаром наступ.

З розповідей очевидців та учасників подій. Фото ілюстративне

Записав Василь Павлович ГАЛКА