БУДЬ-ЯКА ГРОМАДА складається із людей. Люди впливають на життя громади, а також відчувають на собі її вплив. Людина, громадянин – це особа із такими якостями, як вміння поєднувати власні й громадські інтереси, почуття обов’язку та його посильного виконання, суспільна активність, громадська позиція, громадська діяльність тощо. Всі перелічені фактори зумовлюються характером розвитку суспільства.
Так, головна цінність громад – люди! Коли ми намагаємося відповісти на питання, що потрібно, щоб люди залишилися у громаді, то потрапляємо у певну пастку. З одного боку, потрібна інфраструктура, зокрема дороги, без яких життя громади взагалі виключене. Однак добрими дорогами людина цілком може виїхати працювати до іншого міста. Якби ми могли сконцентрувати свої зусилля на створення економічного центру у кожній громаді, тоді люди залишаться. Бо тоді і у жителів, і у громади будуть спільні інтереси. Але мова зараз про інше. В нашій громаді проживає багато людей, які власною працею втілили свої ідеї, мрії, проекти в реальність.


А першим відкривачем рубрики «Громада – це люди» стала жителька нашої громади із села Базар’янка Ірина Волощук. Ірина Миколаївна працює в КЗ «Базар’янський ЗЗСО» заступником директора з виховної роботи та ще має власну справу, справу для душі – «Копчена забава».
Справа домашнього копчення почалася з великої поваги до м’ясних виробів. В родині Ірини м’ясною продукцією займалися завжди. Її дідусь Леонтій Гладкий був м’ясним гурманом, тому його ковбаси та сальце вона пам’ятає з дитинства. А дитячі спогади – то дивовижна річ. Вони, якщо є в пам’яті, то на все життя.


Іриніна копчена забава почалася з подарунка чоловіка – невеличкої коптильні для родини та друзів. Дім сім’ї Волощук завжди відкритий для всіх: і для друзів, і для близьких, а тепер і для побратимів чоловіка Ірини, який захищає нас з вами на передовій.
Ірині завжди хочеться почастувати гостей чимось смачненьким: смаженою картопелькою, а до неї копчене сальце, м’ясце та кисленький огірочок. Ось так, копчені смаколики Ірини полюбили та вживають все більша кількість людей.

– Ірино, як прийшла взагалі ідея створити власну справу під такою смачно інтригуючою назвою «Копчена забава»?

– Якось за філіжанкою кави моя подруга Антоніна Асютенко запитала мене: «Чому ти не створиш свою справу, свою марку і не займешся тим, що полюбляєш?» Це був як поштовх до нелегкої роботи, яку всіляко підтримала моя надійна та велика родина. Чоловік Олександр – моя фінансова опора – допоміг в закупівлі професійного приладдя. Мама Ніла Добрянська – моя емоційна опора, завжди переживає за процес та результат. Моя подруга Тоня – креативна підтримка – завжди порадить, як краще висвітлити продукт. А мої діти Нікіта та Софья – найкращі поціновувачі та ласуни. Магазинні ковбаска та м’яско їм вже не вподоби. Брендовку та упакування розробляла сама.

– А й справді, після такої історії ми розуміємо, що громада – це її люди, її традиції, історія, колорит, візитівка.
Роксана ЛЕБІДЬ
Тузлівська громада