У мого чоловіка – ювілей. Хочеться багато сказати про нього. А познайомились з ним більше 50 років потому, і з того часу разом крокуємо по життю. Шлях нашого життя був нелегким, але щасливим: побудували дім, посадили не одне дерево. У нас є чудові доньки, онуки. Разом ми вчилися, працювали, підтримували один одного, виховували доньок, а потім і онуків. Мій чоловік – це опора, друг, порадник, коханий. Хочу побажати тобі здоров’я на довгі роки. Залишайся завжди успішним, веселим, будь опорою і підтримкою мені і дітям.
А ми всі зробимо тебе щасливим у нашій дружній родині.
Завжди любляча твоя дружина
ВАЛЕРІЮ!
Ось уже тобі – 75. А я й досі пам’ятаю, як ти вперше несміло прийшов в нашу родину: гарний, молодий, веселий. В твоїх очах було велике кохання і бажання стати своїм…
Це так і трапилось. І, незабаром, ти став для мене рідним братом. Завжди мене зустрічав з великою валізою, повна книг, – коли я навчалася в ВНЗ.
Ой, як багато було прекрасного у нас і не завжди легкого. До вашої оселі я завжди приїжджаю, як до рідної домівки. Тут я знаходжу для себе спокій, слушну пораду, твою неперевершену мамалигу, яку готуєш так тільки ти. В цей день я бажаю тобі ще довго жити в сімейному затишку здоровим і щасливим. Обнімаю і цілую
Ольга Фьодорова
КОЖНА людина щаслива в сімʼї, і це велике щастя – мати сім’ю… В моїй сім’ї крім мами і тата є ще мій брат Валерій, трішки менший за мене. Отак і зростали у наших батьків, ми двоє діточок… Але скільки я пам’ятаю свого брата, а пам’ятаю я його з народження, коли вперше з татом прийшла до мами в лікарню в побачила його… А потім на протязі всього життя – це був захисник для мене, як для дівчинки. Крім того, все життя роботящий, виконував всю роботу вдома, та мені здається, що мама його і грузила цією роботою, бо він її виконував краще, ніж я. Вчився мій брат – технікум, інститут, одружився… Але батьки для нього – то було святе… Прийшов час і мій брат «подорослішав», тобі виповнюється 75, живи мій братик ще довго в добрі і злагоді та при міцному здоров’ї, а в твоїй міцній сім’ї всі умови для цього є. Я люблю тебе, мій брате, і горжусь тобою!!!
З повагою сестра Галина Приймак
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, мій дорогий і улюблений друг! Протягом багатьох років я впевнилась, що надійнішої людини біля мене немає. І в будь-яку хвилину я зможу звернутися до тебе за допомогою. Мені імпонує твій погляд на життя, твоя справедливість, твоя цілеспрямованість. Так тримати, віка і здоров’я, бережи себе, ти нам всім потрібен.
Міцно цілую і обіймаю
Наталя Чияченко
Дорогого ВАЛЕРІЯ ІВАНОВИЧА поздоровляємо, з Днем народження! Ви є чудовим прикладом людських якостей: мужності та сили, розуміння та підтримки. Особливій людині хочеться побажати особливих речей.
Бажаємо, щоб з раннього ранку і до пізньої ночі Ви відчували себе потрібною, важливою, улюбленою, щасливою, талановитою людиною, здатною змінювати життя інших людей (а так воно дійсно є). Ви вчасно даєте мудрі життєві поради, допомагаєте пережити важкі часи, при необхідності, підставляєте своє надійне плече, дружню участь та створюєте веселі пам’ятні моменти.
Бажаємо Вам багато кохання, тепла та турботи близьких. Нехай життя наповнюється достатком, здійсненими бажаннями, всілякими враженнями, виправданими очікуваннями та втіленням Ваших найшаленіших ідей!
Хай життєва дорога буде ще довгою, надійною та захоплюючою, а будинок – затишним для сім’ї та для друзів.
ЗІ СВЯТОМ НАШ ДОРОГИЙ ДЯДЯ ВАЛЄРА!
Ваша племінниця Галина
УСІ ШКІЛЬНІ КАНІКУЛИ я проводила у затишному та такому рідному місті Татарбунари. Тепер, оглядаючи назад, я розумію, яке це щастя, коли є така велика, дружня родина, коли усі живуть у злагоді та повазі один до одного, збираючись на свята за великим столом, співаючи пісні. Авжеж, будинок дяді Валери, мого хрещеного, завжди був відчинений, де мене тепло та з посмішкою зустрічав у будь-який час. Я провела безліч веселих родинних свят тут за великим столом, де дядя Валера щедро частував гостей та розважав розмовами. І що завжди викликало мій захват, перший допомагав дружині перемити посуд.
Саме дядя Валера познайомив та розкрив для мене світ шахмат, навчив продумувати стратегію та логічно мислити, пересуваючи начебто звичайні фігури. Довгими зимовими вечорами біля теплої груби він організовував «турніри» нам з сестрою, весело та з жартами. А коли час підійшов до випускного, то саме мій хрещений узяв на себе зобов’язання навчити нас дівчат танцювати вальс… Скільки раз ми віддавлювали йому ноги підборами, але він терпів, а на випускному його очі сяяли від гордості та радості за нас… А скільки ще було приємних теплих моментів, які зараз згадуються з вдячністю за душевну теплоту та чоловічу мудрість! Я виросла, в мене своя сім’я, і на жаль, війна розкидала нас далеко один від одного, але я знаю, що двері дяді Валериного дому відкриті і тепер, що на столі буде чекати гарячий чай з чимось солоденьким, і хрещений мене запитає: «Ну як ти? Ми за тобою скучили…»
Ваша племінниця Марина
КАЖУТЬ, у кожної людини має бути зразок для наслідування. В нас є дядя Валера. Це людина, яка завжди вчила нас приходити вчасно, робити правильно, не спинятись на півдороги і тримати рівно спину завжди, якби важко не було. Це оазис впевненості і тепла, який завжди радо зустрічає нас вдома. Він поєднує в собі неймовірну властивість приводити все до порядку і при цьому фантазувати творчими ідеями. Такі контрастні риси особистості з дитинства мене вражали і надихали. Завжди є щось, чому ми з задоволенням вчимось. Він головний чоловік нашої родини, і з честю несе це звання, як би сильно ми йому не морочили голову. Бажаю нам всім ще довгі роки насолоджуватись спілкуванням і теплими зустрічами, цікавими розповідями і мелодійними піснями в виконанні іменинника. Дякуємо вам за турботу і любов!
Ваша племінниця Анічка
ЛЮБИЙ ДІДУСЮ! В дитинстві мені здавався дуже строгим. В дитинстві я його трішки побоювалась. Дідусь неймовірно малював. Це викликало у мене велике захоплення. Тому мої перші мрії про професію – це було саме стати художницею. Багато часу зі свого дитинства я провела в Татарбунарах, у мене асоціюється цей час з теплом і турботою. Дідусь постійно щось вигадував, якісь забавні ігри, багато малював, багато виховував нас з моїм молодшим братом Ванею. Мені було затишно там, я часто скучаю за дитинством, в ньому було багато тепла та уваги. Я жалію, що так склалось, що я не змогла бути з ним більш близька, ніж мої брати. Адже мені здається, мій дідусь дуже чутлива, добра, людина з неймовірною фантазією. Я б хотіла знати його більше…
Люблю тебе, МІЙ ДІДУСЮ!
Твоя онука Влада
СЬОГОДНІ нашому папочці – 75. Хочеться поділиться цією радістю з читачами, які знають нашого папу. Чи варто повторювати, що кожній дитині потрібен батько?
Мені пощастило, у моєму житті був і є зараз справжній батько – серйозний і веселий, турботливий і суворий. Ти помічав усі мої великі і маленькі досягнення. Ми не завжди сходились в думках, але твою незмінну батьківську підтримку я відчувала завжди. Міру твоєї турботи й любові я усвідомила лише коли сама стала мамою і усвідомила що найкраще виховання – власний приклад.
Папочка, твій життєвий шлях – це шлях достойної і порядної людини, прекрасного сім’янина. Реальність така що ніхто з нас не досконалий. Однак ти своєю чесною працею, повагою до людей і натхненною любов’ю до краси цього світу показуєш, що значить бути Людиною. Роки спливають, і ось твій приклад наслідують вже твої онуки, яких ти також щедро наділяєш своєю підтримкою.
Кажуть, щасливі дівчатка виростають щасливими і реалізованими жінками. За себе сьогоднішню, дякую тобі, папочка.
Будь здоровим і щасливим ще багато років! Любимо тебе!
Твоя донька Олена
Нашому папі ГОРБУ ВАЛЕРІЮ ІВАНОВИЧУ – ювілей 75 років!
Це солідний вік для людського життя, особливо для життя чоловіка. Для нашої великої Родини – це день народження старійшини нашого роду, аксакала, як його називають останніх років п’ять всі рідні.
Людина в 75 років може бути різною. Наш папа сьогодні – це активний рух, ясний розум, купа ідей, нові починання та щоденна праця.
Якби мене спитали, що для мене папині 75 – це складова частина мого щастя. Відчувати себе донькою, яку безмежно люблять, завжди приймуть та підтримають, коли тобі самій вже за п’ятьдесят – це є великим щастям.
Для мене папа – це працелюбність та велика сила волі, це порядність та справедливість, це вміння бачити прекрасне та вміння його створювати, це безмежна любов до дружини та відданість своїй родині.
Для мене папині 75 – це мудрий, розуміючий та справедливий дідусь для моїх синів. Дідусь, який своїм життєвим прикладом їх надихає та вчить. Дідусь, який не поряд з ними, але він є у них в серці: рідний та люблячий. І від цього і життя моїх дітей наповнюються теплом та дитинством. Бажання ювілярам завжди схожі, бо хочеться щоб найрідніші тобі люди були здорові та щасливі. Тому, дорогий наш папа, з ювілеєм тебе рідненький! Зустрічай чергові весни свого життя в доброму здоров’ї та радості, разом з вірною та коханою дружиною, під мірним небом, в оточенні рідних та любячих тебе людей.
Твоя донька Світлана
FACEBOOK
TWITTER
