В українській мові є чудове слово «спасибі». Саме ним хочу віддячити своїм односельцям за підтримку Збройних Сил України. Ваша допомога – це десятки кілограмів різних круп, борошна, цукру. Це сотні упаковок чаю, кави, печива, цукерок, 200 олії, 12 л меду, грошові надходження.
До шкільної їдальні приморчани несуть м’ясо, яйця, картоплю. Все для фронту, все для перемоги!
Родини та старенькі пенсіонери жертвують теплі шкарпетки, білизну, засоби особистої гігієни.
І кожен, кожен (!) бажає перемоги нашим воїнам.
Багато наших жінок відгукнулися на заклик адміністрації Лиманської ТГ про потребу у в’язаних килимках. За декілька днів їх було виготовлено майже 70 штук. Приморські майстрині в’язали їх вдома, а потім приносили до місцевого будинку культури, який у ці дні став осередком волонтерського руху у Приморському.
Кожного дня сюди приходять не тільки його працівники, а просто приморчани. Вони майструють маскувальні сітки. Для цього місцеві рибалки надали свої сітки, і день у день, сантиметр за сантиметром, жінки вплітають у них тканеві стрічки. Щоб захистити, щоб зберегти наших воїнів.
Дехто приходить один раз, дехто працює тижнями… І не тому, що їм нічого робити вдома, просто це також захист Батьківщини.
Багато односельчан відгукнулися на прохання приносити тканину. Несли не тільки старі речі, а й нові відрізи штапелю, ситцю, байки.
Ваші пожертви не даремні – вже сплетено 100 кв. метрів маскувальної сітки. Чий український син буде в безпеці…
Шановні приморчани!
У нашій мові є слова «дякую», «людяність», «повага», «жертовність»,«Україна».
Все це про вас!
Світлана Гриценко, с. Приморське