В українській мові є чудове слово «спасибі». Саме ним хочу віддячити своїм односельцям за підтримку Збройних Сил України. Ваша допомога – це десятки кілограмів різних круп, борошна, цукру. Це сотні упаковок чаю, кави, печива, цукерок, 200 олії, 12 л меду, грошові надходження.

До шкільної їдальні приморчани несуть м’ясо, яйця, картоплю. Все для фронту, все для перемоги!

Родини  та старенькі пенсіонери  жертвують   теплі шкарпетки, білизну, засоби особистої гігієни.

І кожен, кожен (!) бажає перемоги нашим воїнам.

Багато  наших жінок відгукнулися на заклик адміністрації Лиманської ТГ про потребу у в’язаних килимках. За декілька днів їх було виготовлено майже 70 штук. Приморські майстрині  в’язали їх вдома, а потім приносили до місцевого будинку культури, який у ці дні став осередком волонтерського руху у Приморському.

Кожного дня сюди приходять не тільки його працівники, а просто приморчани. Вони  майструють маскувальні сітки. Для цього місцеві рибалки надали свої сітки, і день у день, сантиметр за сантиметром, жінки вплітають у них тканеві стрічки. Щоб захистити, щоб зберегти наших воїнів.

Дехто приходить один раз, дехто  працює тижнями… І не тому, що їм нічого робити вдома, просто це також захист Батьківщини.

Багато односельчан відгукнулися на прохання приносити тканину. Несли не тільки старі речі, а й нові відрізи штапелю, ситцю, байки.

Ваші пожертви не даремні –   вже сплетено 100 кв. метрів маскувальної сітки. Чий український син буде в безпеці…

Шановні приморчани!

У нашій  мові є слова «дякую», «людяність»,  «повага», «жертов­ність»,«Україна».

Все це про вас!

Світлана Гриценко, с. Приморське