Дезінформація залишається однією з основних загроз інформаційній безпеці в Україні та світі. Вона здатна впливати на результати виборів, підривати стійкість демократичних суспільств та загострювати внутрішні протиріччя всередині них, розпалювати ворожнечу. Для реалізації всіх цих цілей уряд Російської Федерації використовує широкий ряд доступних йому інструментів впливу, серед яких особливе місце займають медіа. Саме друковані видання, интернет-видання, соціальні мережи, телебачення знаходяться під прямим або опосередкованим контролем Кремля та поширюють дезінформацію насамперед у форматі наративів.

Про стратегію протидії дезінформації і стійкості людей до неправдивих історій про Україну та світ, про шляхи уникнення неправильних трактувань, перекручування фактів, а саме про деолігархізацію українського медіа-ринку, підтримку суспільного мовлення, оптимізацію роботи національного регулятора та оновлення законодавства обговорювали в конференц-залах Українського кризового медіа-центру в Києві. Плідна співрозмова відбувалася між журналістами східних та південних областей України та авторами дослідження “Дезінформаційний ландшафт у східній та південній Україні: спільні наративи та джерела”. Спільна робота Естонського центру східного партнерства, Українського кризового медіа-центру та ГО “Детектор медіа” була підготовлена у рамках проекту “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу.

«Наратив – це історія і інтерпретація подій, яка дозволяє створити бажане ставлення у цільової аудиторії до об’єкта та є основним структурним елементом дезінформації, забезпечує її сталість та ефективність, і складається з багатьох компонентів від фейків до замовчування та подання правдивої інформації у бажаному контексті».

Керівниця групи з аналізу гібридних загроз Олександра Цехановська розкрила значення терміну “наратив”, який фахівці називають головним інструментом російської пропаганди. З 2014-го року російські медіа, а згодом і місцеві посередники, стабільно поширюють ряд основних наративів про Україну, детально розглянутих у цьому дослідженні. Ключовим об’єктом дослідження для визначення основних російських наративів про Україну та їх експорту в місцевий медіа-простір є телебачення, яке незважаючи на стрімкий розвиток соціальних мереж та онлайн-медіа, залишається основним джерелом новин для значної частини населення.

Дослідження спираються на аналіз основних новинних та інформаційно-політичних передач наступних телеканалів у Росії:
· Первый канал, Россия 1, НТВ, ТВЦ, Телеканал «Звезда». Перші три канали є стабільними лідерами російського рейтингу і мають доступ до широкої аудиторії. ТВЦ та телеканал «Звезда» були обрані з інших міркувань.

Серед українських телеканалів були проаналізовані наступні:
· 112, ZIK, NewsOne – пов’язані з лідером політичної партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктором Медведчуком, який є однією з ключових проросійських фігур в Україні.
· 1+1 – Ігор Коломойський + Віктор Медведчук
· НАШ, Інтер – Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін + Валерій Хорошковський
· Україна – Рінат Ахметов
· 5 канал, ПРЯМИЙ – Петро Порошенко
· Новий канал, СТБ, ІСТV – Віктор Пінчук

Таким чином, всі проаналізовані українські телеканали є політично вразливими та можуть використовуватись для експорту російських наративів в український медійний простір, зважаючи на інтереси їх кінцевих власників. За даними медійних організацій, в Україні давно є розуміння, що свободу треба не тільки підтримувати, а й захищати. «Саме тому ми вважаємо, що робота цих каналів в Україні – це не питання свободи слова, а питання безпеки. Навіть не через те, що вони говорять, а через те, з ким вони пов’язані і звідки вони фінансуються», – додали організації.

Однією з основних рис дезінформації є її системність. Постійне просування одних і тих же повідомлень різними каналами комунікації зрештою робить їх більш переконливими для аудиторії.

Український кризовий медіа-центр виділив 5 основних наративів, які просувають про Україну російські ЗМІ з 2014-го року та які залишаються актуальними на період дослідження:

  • В Україні – громадянська війна
  • В Україні – потужна русофобія
  • В Україні процвітає фашизм
  • Україна – це недодержава, держава, яка не відбулася
  • Україна – маріонетка Заходу

Всі ці наративи мають три основні аудиторії – внутрішню російську, міжнародну та українську, і відповідним чином адаптуються до потреб кожної. На дезінформацію впливають популярні анонімні джерела: Telegram-канали з швидко наростаючою аудиторією, групи в Viber, Facebook.

Насамкінець, на споживання ЗМІ у 2020 році вплинуло рішення всіх найбільших українських телевізійних холдингів закодувати свій супутниковий сигнал з метою розвитку ринку платного телебачення. Наразі наявне цифрове мовлення (Т2) не покриває всю територію України. А більшість громадян інвестували один раз гроші в придбання супутникової антени і роками безкоштовно дивилися контент, який у містах отримували через кабельні мережі за щомісячну плату. Українські споживачі звикли до того, що супутникове телебачення має бути безкоштовним апріорі. Через блокування частина українців не мають змоги безкоштовно дивитись українські канали, їм для цього необхідно купувати новий тюнер та оформлювати передплату зі щомісячними платежами. Але коштує це «немалих грошей», однак події 2020 року (та ж пандемія та карантин, неврожай на півдні Одеської області) значно зменшили прибутки місцевих жителів, і їхня лояльність до платного телебачення поки що невисока. А за цей час багато людей звикли до того, як вони живуть, і до російських каналів (присутніх на безкоштовному супутнику). Ці канали так само доступні і в інтернеті. І кожен глядач сам вирішує, ОК чи не ОК йому дивитися російську пропаганду.

Вже є певні дії щодо зменшення дезінформації:

· 2 лютого 2021 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK.

· Перспективним є запуск Центру з протидії дезінформації, анонсованого в тому числі й Президентом Зеленським. Корректна й збудована на фактах позитивна наративізація про Україну виробляє інформаційний імунітет у цільової аудиторії. Такий підхід можна вважати більш ефективним, ніж реагування на інформаційні атаки.

· В Україні створять цифрову загальнонаціональну телемережу для протидії інформаційному впливу. Вона гарантуватиме щонайменше 12 безкоштовних телеканалів по всій території країни, навіть у найвіддаленіших регіонах. Таке рішення ухвалили на засіданні Ради нацбезпеки та оборони 14 травня 2021 року, повідомили на брифінгу міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та керівник Держспецзв’язку (цій службі буде підпорядковуватися мережа) Валентин Петров. Обіцяють, що вже до кінця року така телемережа Multiplex MX-7 покриватиме 95% території. Необхідна вона, щоб забезпечити інформаційну безпеку та протидіяти російській пропаганді.

· У короткостроковій перспективі необхідно оптимізувати роботу національного регулятора та оновити законодавство про медіа.

Менеджерка проєктів «Детектор медіа» Ксенія Ілюк, зауважила про децентралізацію в соцмережах, яка відбулася завдяки децентралізації та створенню об’єднаних територіальних громад, що є позитивним трендом. Запит на локальний контент зростає, місцеві канали і групи набирають популярність. Наприклад, в Telegram канал Одеси про життя міста в соціальних мережах входить в ТОП-5. Люди здатні більш довіряти регіональним блогерам, які говорять локальні речі, ніж національним або міжнародним каналам.

На півдні Одеської області (Бессарабія – історичний регіон між ріками Дністер, Прут (приток Дунаю) і гирлом Дунаю), де переважають українці, російськомовні, молдавани, роми, болгари,  гагаузи, албанці, цікавляться місцевими та навіть побутовими справами своїх міст, сел та селищ і у них свої наративи для розвитку бізнесу, для покрашення свого звичайного буденного життя. Найпопулярнішим було і є обговорення будівництво доріг, життя та розвиток громад, звісно коронавірусна епідемія, війна, ціни на комунальні послуги, життя місцевих людей, проблеми сільського господарства, відновлення екосистеми морського лиману Сасик (Кундук), тощо.

“Україні потрібні свої наративи. Це фундамент, від якого ми можемо відштовхуватися і рухатися далі. Це – основа основ, від якої можна буде будувати розвиток країни. Це ті меседжі, які кожен день повинні говорити вголос всі українські політики в усіх ЗМІ”, – вважає міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко, наприклад сьогодні є два важливих наратива: «Україна – європейська держава» та «Росія – держава-агресор»

Інга Калін,
учасниця медіалабораторії
м. Київ