10 вересня під головуванням голови Одеської державної адміністрації Сергія Гриневецького, Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенко та першого заступника Міністра Тараса Висоцького відбулась нарада на тему: «Сучасний стан та проблемні питання взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної виконавчої влади, питань аграрного розвитку, земельних відносин та оподаткування».

Ключовим на даній нараді був виступ директора Департаменту агрополітики ОДА Алли Стоянової та презентація 12 першочергових проектів по відновленню зрошення в Одеській області, що в перспективі дасть змогу розвитку  аграрного сектору економіки регіону.

В даній нараді приймав участь в.о. начальника Кілійського міжрайонного управління водного господарства Василь Бабенко, який взяв слово для виступу і довів до відома керівництво Міністерства та керівництво області про проблеми у водній галузі, які не можуть бути вирішені без державної підтримки. Основним у виступі Василя Бабенка було підкреслено питання необхідності державного фінансування робіт по розчистці каналу Міжколгоспний (в народі Лаптиш), який являється основною артерією живлення прісною Дунайською водою  зрошувальних систем.

Водоподача по каналу на зрошувальні системи здійснюється з р.Дунай самостійним потоком, в подальшому водозабезпечення здійснюється системою головних та підкачуючих насосних станцій, транспортуючих каналів та регулюючих водосховищ. Крім цього, на каналі “Міжколгоспний” для водообміну здійснюється подача води в Стенцівсько-Жебріянівські плавні.

Однією з проблем каналу “Міжколгоспний” є його постійне замулення в головній частині на ділянці ПК0 +00 – ПК30 +00. Як відомо, р. Дунай, будучи джерелом якісної поливної води, несе велику кількість наносів, досягаючи до 370 г / м3. Маючи вільне примикання до р. Дунай, в канал “Міжколгоспний” потрапляє значна кількість зважених наносів і, за рахунок потрапляння швидкостей, осідає в його головній частині, утворюючи “перекат” висотою до 3-х метрів.

Утворені “перекати” зменшують поперечний (“живий”) перетин каналу “Міжколгоспний” і в меженний період при низьких рівнях води в р. Дунай, значно зменшують пропускну здатність каналу (до 30% від проектної), порушуючи як режим водоподачі на Кілійську рисову зрошувальну систему (3351 га), Мічурінську рисову зрошувальну систему (1016 га), Татарбунарську зрошувальну систему (Ізмаїльський район – 12714 га), Татарбунарську зрошувальну систему (Болградський район – 19535 га), Виноградівську зрошувальну систему (Болградський район – 1828 га), Кагачську зрошувальну систему (Болградський район- 1734 га), Дмитрівську зрошувальну систему (Білгород-Дністровський район – 1121 га), Ново-Кагачську зрошувальну систему (Білгород-Дністровський район – 1271 га), Ново-Каменську зрошувальну систему (Болградський район – 342 га) так і водообмін в Стенцівсько-Жебріянівських плавнях.

Так, за період експлуатації каналу, фінансування робіт по його розчищенню до проектних рівнів за рахунок бюджетних коштів не здійснювалось більше десяти років. Внаслідок цього в головній частині каналу на ПК0+50 до ПК1+70 утворився острів з деревовидною рослинністю довжиною  200 метрів та шириною 20 метрів. Від ПК1+70 до ПК30+00, внаслідок замулення, глибина каналу становить 15-20 см. В пік поливного сезону (червень-серпень місяць), коли рівні Дунаю падають до 30-60см (БС), із-за недостатнього рівня води в аванкамерах, насосні станції не можуть працювати на повну потужність, а в деяких випадках не можуть запуститься взагалі.

Також, внаслідок низьких рівнів води в каналах “Міжколгоспний” та «Дунайський» в літній період спостерігається цвітіння води та інтенсивний розвиток вищої водної рослинності, яка систематично захаращує рибозахисні споруди насосних станцій та потребує значних трудових та фінансових ресурсів для їх очищення.

Розчищення каналу “Міжколгоспний” до проектних параметрів дасть змогу забезпечити стабільну водоподачу на прив’язані зрошувальні системи та гарантовано збільшить обсяг подачі води на полив до 43,0 тис. га сільськогосподарських угідь проти 10,5 тис. га на сьогодні , а також дасть змогу відновлення екосистеми Стенцівсько-Жабріянівських плавнів.

Після висвітлення у своєму виступі проблеми, усі матеріали по каналу були передані безпосередньо Роману Лещенку, який пообіцяв невідкладно вивчити питання і додатково включити канал Міжколгоспний у перелік проектів державного фінансування.

Кілійське міжрайонне управління водного господарства