ДО 150-РІЧЧЯ З ДНЯ ОСВЯЧЕННЯ ПРЕСТОЛУ СВЯТО-АРХАНГЕЛО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ХРАМУ С.ТУЗЛИ
ІСТОРІЯ церкви нерозривно пов’язана з історією села. Після російсько-турецької війни 1806-1812 років на лиманах Тузлівської групи процвітав самостійний видобуток солі, в лимані Бурнас активно добували сіль і тоді було засновано село Тузли.
Село Тузли було засноване у 1787 році пастухами, які зупинилися зі своїми отарами овець поблизу солеварень. Назва села походить від тюркського слова «туз» (сіль).
Соляна адміністрація була створена для контролю над соляною промисловістю, тому в першій половині ХІХ століття Тузли називали просто Контра. Пізніше сюди прибуло багато втікачів від поміщиків з Полтавщини та інших регіонів, які намагалися втекти від кріпацтва. Крім українців, тут оселялися росіяни, молдавани та представники інших національностей. Необхідність побудови церкви в селі Тузли жителі усвідомлювали з самого початку свого прибуття на нове місце проживання. На жаль, шлях тузлян до побудови власного храму виявився не таким коротким, як хотілося б. Лише через 43 роки мешканці з ентузіазмом взялися за втілення свого давнього задуму про будівництво власної церкви: у 1830-х роках вони перетворили колишнє приміщення Соляного управління на молитовний будинок, де й розпочали своє православне життя. Однак молитовний будинок не освячували десять років, і лише в 1840 році його нарешті освятили на честь святого преподобного Феодосія Тотемського, якого місцеві жителі обрали небесним покровителем села.
У 1843-1845 роках на кошти Федора Петровича Козловського та парафіян були проведені будівельні роботи, і було вирішено перетворити молитовний будинок на кам’яну церковну хрестоподібну будівлю з двома куполами.
Сама храмова споруда, збудована з черепашнику, що стоїть на кам’яному фундаменті та крита залізом, була визнана недовговічною і тому не була освячена, оскільки згодом планувалося побудувати нову церкву в центрі села збільш якісних матеріалів. Однак з часом перший настоятель храму, протоієрей Олександр Партевьєв (1801-1890), усвідомив важливість освячення храму і престолу, подав прохання правлячому архієрею, Архієпископу Кишинівському і Хотинському Павлу (Лебедєву) (1827-1892). Було прийнято рішення про освячення храму за архієрейським чином у 1873 році, і 8(21) листопада 1873 року храм був освячений архієреєм на честь Собору Архістратига Михаїла. На честь цієї важливої події в храмі було встановлено новий іконостас з іконами роботи донецького художника Федора Васильовича. Відтоді Архангел Михаїл разом преподобним Феодосієм Тотемським є небесним покровителем села. Протоієрей Олександр заслужив повагу своїх парафіян своїм послухом і пастирською опікою протягом багатьох років, за що і був шанобливо похований на церковному подвір’ї.
Після освячення храму відновилися спроби побудувати нову церкву, було визначено місце і закуплено будівельні матеріали. Однак з приходом радянської влади у 1940 році всі спроби побудувати церкву були припинені.
Під час гонінь і репресій радянської влади церква дивом продовжувала діяти та не закривалася з моменту свого освячення. У храмі знаходили притулок усі православні християни. Сьогодні церква збереглася майже в такому ж вигляді, у якому і була збудована. У храмі служило багато священників, які стали для багатьох духовними батьками. На жаль, імена всіх священнослужителів храму невідомі.
Свого часу в храмі служили такі священники:
Протоієрей Олександр Партевьєв (1801-1890).
Протоієрей Олексій Арвентьєв (1874-1924).
Протоієрей Даміан Варфоломійович Албул (1890-1973).
Протоієрей Микола Ілліч Златов (1943- по т.ч.)
Протоієрей Миколай Миколайович Гордійчук (1996- по т.п.)
1889 рік – до складу приходу входить с.Сарьяры (Жовтий Яр).
1891 рік – була відкрита церковно-приходська школа.
1911 рік – приєднані німецькі колонії Базар’янка, Зандіровка, Катлабух.
1946 рік – настоятелем храму призначений священник Даміан Варфоломейович Албул.
27 липня 1950 року – храм відвідав Преосвященніший Анатолій Єпископ Ізмаїльський
1972 рік – настоятелем храму призначений священник Микола Ілліч Златов.
У 1987 році храм визнаний пам’ятником архітектури місцевого значення.
17 вересня 1991 року храм увійшов до складу Української Православної Церкви.
2015 рік – храм відвідав Високопреосвященний Агафангел Митрополит Одеський і Ізмаїльський.
2020 рік – настоятелем храму призначений священник Микола Миколайович Гордійчук.
3 жовтня 2020 року відкрита Недільна школа імені «Святих рівноапостольного Кирила і Мефодія».
Микола ГОРДІЙЧУК, протоієрей
FACEBOOK
TWITTER
