ЛЯЛЬКИ – це світ фантазій, чудес та загадковості. Герої та персонажі казок, фільмів, творів. Одна лялька виглядає сварливою й самозакоханою, інша – дбайливою господинею, третя – цнотливою молодою лебідкою. Дивина, як усе це передає майстриня. А яке багатство матеріалів, технік! Ляльки Катерини Герасим – це яскраві індивідуальності з характером, емоціями, душею. Про своє захоплення розповіла мені майстриня-лялькарка Катерина Герасим з міста Татарбунари – вона справжня чарівниця.
– Хто або що надихнуло займатися ляльками та яка Ваша перша робота?
– Займалася творчістю я завжди, але саме ляльками – з 2017 року. Я створювала одяг для ляльок своїх друзів, це було пов’язано з колекціонуванням. Моя подруга порадила мені створювати одяг на продаж. Саме українська вишиванка з’явилася коли в мене зробила замовлення дівчина з Англії. Вона спитала чи можу я створити справжню вишиту сорочку в мініатюрі. Я вирішила спробувати не просто зробити імітацію вишивки, а вишити справжні взори, відтворити крій. Дуже радію, що в далекій Англії живуть мої роботи, частинка мого серця – наші українські вишиванки. Це було в кінці 2021 року, а потім після першого замовлення було друге об’ємніше, потім почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну і замовлень ставало більше.
– Зараз хто або що надихає на створення ляльок? Можливо є цікава історія створення якоїсь ляльки?
– Надихають книги, фільми. Люблю створювати персонажів за мотивами творів. Серед них є персонажі казки «Чарівник з країни Оз», фільму «Малефісента», казки «Красуня та Чудовисько», фільму «Хобіт», багато інших красунь та красенів в українському народному одязі. Наприклад, остання робота хлопчик Блайз «Маленький принц». Створювати Кастом Блайз я почала в 2020 році і постійно розвиваюся, пробую щось нове. Цікавим було замовлення – створити портретну ляльку Роберта Сміта (співака). Це було дуже хвилююче, тому що хвилювалася чи вийде.
Для довідки: Особливості будови ляльок Блайз дозволяють власникам змінювати її образ. Робота над лялькою, її переробка та модифікація називається «кастом», від англ. custom. Мета кастома
— зробити ляльку єдиною у своєму роді.
– Є у Вас найулюбленіша робота та які любимі персонажі для створення ляльок?
– При створенні ляльок я вкладаю в них свою душу, тримаючи таку ляльку в руках, здається, що вона одухотворена, оскільки мої ляльки мають спеціальну позитивну енергетику. Всі роботи люблю, кожна має свій настрій і атмосферу, але найбільше люблю роботи створені по натхненню. Наприклад лялька Марусина чи Том. Тома я створювала собі, а потім його замовили на повтор. І це вже вийшли персонажі зі своїм характером, життям. Перед відправкою я завжди роблю декілька фотосесій і друкую фото, як міні альбом зі спогадами. Я бачу в ляльках Блайз діток, тому створюю просто як нових діток, які прийшли в дитячий садок.
– Ви шиєте, в’яжете, вишиваєте? Які техніки переважно використовуєте? Хтось в родині вишивав?
– Ні, в родині ніхто не вишивав. Я і в’яжу, і вишиваю, і шию. Використовую дуже багато технік і поєдную їх. Це може бути сукня в техніці печворк або в’язаний светрик з вишивкою та інше.
– Скільки років триває ваше захоплення та чи стало воно приносити дохід?
– В хобі я вже 9 років, але саме як майстер – 6. Зараз захоплення стало моєю основною роботою. Мрію зареєструватися на сайті ETSY – це унікальний торговий майданчик, де представлені вироби ручної роботи, вінтажні речі та матеріали для творчості. Мої роботи живуть вже в 15 країнах світу, які прикрашають приватні колекції поціновувачів ляльок.
– Як проходить процес народження ляльки. Чи надаєте Ви імена створеним лялькам?
– Створення кожної ляльки — це не простий і достатньо тривалий процес, кропітка праця, що потребує терпіння, знань та спеціальних матеріалів. Спочатку купуються всі матеріали: заготовка самої ляльки, очі, вії, волосся та інше. Потім, лялька розбирається на частини. Далі йде процес карвінгу (вирізування обличчя, тіла), робота з механізмом очей, розпис обличчя, робота з волоссям і збір ляльки. Підбирається сукня чи костюм та опрацьовується весь образ.
Так, даю імена, тому що в голові народжується персонаж з власним образом, настроєм, іменем, характером. Вкладаючи душу, все найкраще, роблю їх з гарними думками.
– Чи брали участь в майстер-класах від інших майстрів? Яким чином вдосконалювали свою майстерність або навички? В якому стилі переважно робите своїх ляльок?
– Дуже мрію професійно створювати ведмедиків Тедді, тому проходила навчання в лютому у майстра і планую ще раз піти до неї на майстер-клас. В своїй творчості я всьому вчилася сама. Просто пробую щось нове і вдосконалюю вміння. Як такого стилю в мене немає, роблю милих діток, але є майстри, які створюють кріпових (жахливих) ляльок, гламурних ляльок або портретних ляльок (схожих на обличчя людей). Дуже люблю вінтажний стиль в роботі, тож часто сама зістарюю тканину, пробую повторити старовинний стиль одягу.
– Чи підтримує або допомагає Ваша родина Вам та яким чином?
– У своєму захопленні маю підтримку рідних, які усіляко допомагають. Це чоловік, моя донечка та котик. Найкраща допомога – це просто не заважати, коли щось роблю, але я дуже ціную їх допомогу, наприклад, щось відправити на пошті, допомогти зробити фотосесію для ляльок. Щоб презентувати ляльку, потрібна гарна фотографія, тож вдома та на вулиці влаштовуємо фотозони, фотосесії і, дякуючи родині, маю гарні фотографії. Чоловік та донька також мої найперші критики і я до них дослухаюсь.
– Які плани на майбутнє в творчості?
– Мрію створити колекцію ведмедиків Тедді. Дуже хотілось би пошити український стрій кожного регіону України. Також мрію зареєструватися на міжнародному сайті для майстрів ручної роботи.
– Що Ви порадите тим, хто бажає займатися якоюсь творчістю, захопленням, але можливо боїться та невпевнений?
– Зараз такий час, що люди можуть займатися всім чим забажають. В суспільстві прийнято вважати ляльок дитячою забавою, але насправді – це дороге, захоплююче хобі дорослих людей різних професій. Серед нас є вчителі, лікарі, психологи, художники та представники інших професій. Люди колекціонують, фотографують, створюють історії і цілий світ в мініатюрі, спілкуються між собою, організовують зустрічі. Тому, не варто відмовляти собі в хобі, в творчості. Треба просто робити те, що робить вас щасливими і не чекати чийогось схвалення.
Інга КАЛІН
Фото родини Герасим
FACEBOOK
TWITTER
