ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ "Татарбунарський вісник"

З серпня 2024 року офіцери служби освітньої безпеки з’явилися в Татарбунарських ліцеях. Інспектори закріплені за конкретною школою і перебувають в ній упродовж навчального процесу. Їх відібрала Нацполіція через конкурс серед поліцейських, яких спеціально навчають працювати в закладах загальної середньої освіти. Так, за результатами конкурсу Анна Олегівна Форостенко опинилася в Татарбунарському ліцеї імені В.З. Тура.

Після закінчення Татарбунарської загальноосвітньої школи ім. В.З. Тура № 1 у 2018 році вступила до Одеського державного університету внутрішніх справ. Здобувши диплом університету, вчилася в Академії поліції.

– Зразу після школи подавала документи лише в 1 вищий навчальний заклад – Одеський державний університет внутрішніх справ, прагнула розвиватися у цьому напрямку, – ділиться секретом вибору професії, про яку в її родині ніхто до неї не опановував. Хоча шлях у правоохоронних органах вони долають разом з сім’єю: татом, мамою та молодшим братом.

Для юної офіцерки поліції це не перше місце роботи. До цього Анна працювала в Службі Сектора реагування патрульної поліції в селищі Сарата, після підвищення та отримання звання лейтенантки перевели в місто Білгород-Дністровський в Сектор інформаційної підтримки.

– Бути шкільним офіцером мені хотілося, я була впевнена, що справлюся, – каже дівчина.

Анна у числі інших діючих працівників поліції подала заявку, успішно пройшла співбесіду у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, пройшла курс навчання із спеціалізації. І тільки тоді отримала призначення на посаду офіцера служби освітньої безпеки. Початківці мали можливість самі вибрати місце роботи, враховуючи їх місце проживання, тому Анна обрала рідне місто Татарбунари.

Інспектор служби освітньої безпеки – це фахівець з безпеки в закладі загальної середньої освіти. Загалом, основними функціями Анни є:

– правоохоронна (реагування на події згідно з чинним законодавством, контроль внутрішньої та прилеглої до закладу освіти території);

– наставницька (мотивування до активної життєвої позиції, залучення до позитивних видів діяльності, національно-патріотичне виховання);

– просвітницька (інформаційно-профілактична) (проведення тренінгових занять, зустрічі з батьківською спільнотою, участь у педагогічних радах.

Крім поліцейських навичок та виконання протоколу безпеки, Анна  має знання з психології дитини (вікові особливости психологічного та фізичного розвитку дітей шкільного віку, принципи інклюзивної освіти, методики ефективної комунікації), аби розуміти її та за потреби вчасно допомогти та вжити необхідних заходів, запобігати конфліктам між учнями, домашньому насильству і різним негативним проявам, які можуть впливати на безпеку дітей у ліцеї. Наприклад, у випадку конфліктних ситуацій розмови відбуваються у присутності психологині Ольгі Сербінової або класного/-ої керівника/-ці та когось із батьків. Діти та батьки звертаються до Анни – навіть з метою консультації.

Спершу перепитували і менші, і старші учні, чому в школі поліція, однак уже звиклися. Насправді рівень поведінки дітей в школі з кожним роком залишає бажати кращого. Але завдяки інспекторці, маємо великі надії, що ситуація згодом покращиться.

– Робота з дітьми мені дуже подобається. Вони проявляють великий інтерес до поліції, намагаюся з ними комунікувати, проводжу інтерактивні заняття безпекового характеру та стосовно правил дорожного руху, національно-патріотичні заняття, постійні профілактичні бесіди. Школярі часто звертаються за допомогою, в основному інформаційною, – ділиться офіцерка. – Діти до мене вже звикли і я до них. Коли бачать в місті або коли їду на автомобілі машуть руками та вітаються.

Поліцейська розповідає про всебічну підтримку і розуміння керівництва навчального закладу. У неї окремий, облаштований за всіма вимогами, власний кабінет. Він скромний за розмірами, але в ньому вмістилося все необхідне: зручний диван для відвідувачів, шкаф для одягу та особистих речей, стіл, ноутбук, полиці для дрібниць та вазони з квітами, які додають кабінету затишку.

За ці 2 місяці навчального процесу школярі, вчителі та батьки зверталися з різними питаннями або за допомогою та порадою. Приємна у розмові, інтелектуальна і комунікабельна, лейтенантка Анна викликає довіру. Мабуть, саме тому зник бар’єр між нею та учнями, які на кожної перерві навколо офіцерки. Дітей зовсім не страшить поліцейська форма. Їм набагато важливіше тепло, позитив і почуття захищеності, що струменіє від Анни Олегівни, як вони поважно її називають.

З дитинства була бойова, енергійна, цілеспрямована, творча натура. З шкільних років вона мріяла бути поліцейською, бо любила порядок і справедливість. І її мрія здійснилася. Мені приємно з нею зустрічатися в нашій школі.

Я запросила Анну на зустріч з одинадцятикласниками для того, щоб вона розповіла свою історію. Старшокласникам сподобалась зустріч з офіцеркою та можливо вона змогла надихнути підлітків на обрання професії поліціанта/-ки.

Леся Запорожан, класна керівниця