Праця вчителя нелегка і виснажлива. Щоб стати справжнім педагогом, треба мати велике серце та безмежну любов до дітей. Недаремно кажуть, що вчителем треба народитися. Існує повір’я, що зорі віщують народженій людині її характер, долю і талант. Напевно, надвечір’я було особливо яскравим і прихильним у ту мить, коли у мальовничому селі на півдні Одещини у подружжя Пронози народилася дівчинка Світлана, якій судилося стати ПЕДАГОГОМ!
І В ЦІ СОНЯЧНІ дні чудовий ювілей святкує педагог-організатор Приморського ліцею Швайка Світлана Микитівна – 50 років трудової діяльності. Долею їй судилося стати справжнім Учителем: мудрим і вимогливим, толерантним і справедливим, щирим і творчим. Світлана Микитівна подарувала школярам півстоліття натхнення, любові, турботи.
З дитинства мріяла стати хорошим педагогом, дуже старанно навчалася у рідній Приморській школі. Енергійна та цілеспрямована дівчина спочатку працювала старшою вожатою, вчителем початкових класів. Багато років поспіль – заступником директора з виховної роботи. Зараз – педагог-організатор з великим життєвим і педагогічним досвідом, який живе в світі дитячих мрій і бажань. Вона переконана, що вчитель — це скрипаль дитячих сердець: як поведе смичком, таку мелодію й почує.
Доля подарувала Світлані Микитівні активне, багате і цікаве життя. За її плечима – багатолітній досвід і визнання. Притаманний Світлані Микитівні талант організатора, помножений на велике бажання робити людям добро, став запорукою успіху та авторитету. Лінійки, випускні вечори, останні дзвоники, конкурси, спортивні змагання, естафети, виставки, новорічні свята, сценарії шкільних заходів, агітбригади – все це, невід’ємна частина життя Світлани Микитівни. А чого тільки вартий наш шкільний музей, в який вона вклала частину своєї душі і дорожить кожним експонатом!
Учитель — взірець людяності, порядності, педагогічної майстерності. Світлана Микитівна ніколи не зупиняється на досягнутому, весь час самовдосконалюється. Адже народна мудрість говорить: «Щоб дати учню іскорку світла – учителю треба виховувати в собі сонце». Поєднання самовідданості та внутрішньої сили притягує та заворожує, не залишаючи місця байдужості.
ЗА ПІВСТОЛІТТЯ на педагогічній ниві Світлана Микитівна неодноразово була відзначена численними грамотами, дипломами, пам’ятними подарунками. Вона – переможниця районних, обласних і Всеукраїнських конкурсів, Вчитель вищої категорії, Відмінник освіти України. Проте головне досягнення її як педагога полягає в тому, що як Прометей, вона запалює в серцях учнів і вихованців вічний вогонь добра і людяності, краси і благородства.
Це людина, в якій гармонійно поєднуються кращі якості людини і педагога, люблячої мами і турботливої бабусі.
У СВІТЛАНИ Микитівни – чудова дружня родина. Разом зі своїм чоловіком Василем вони виховали трьох прекрасних дітей — сина Женю та доньок Ніну і Маріанну, які дуже добре навчалися в школі, стали творчими і неординарними особистостями.
Батьки змалечку прививали любов своїм дітям до здобуття знань. Мама сформувала домашню невелику бібліотеку, вони багато читали художньої літератури і не тільки. Особливо пам’ятаються шкільні канікули, вечори, коли не було світла. Збирались сім’єю і читали українську класику: вбирали мудрість поезії Ліни Костенко, сміялись під гуморески Остапа Вишні… Після закінчення школи діти не уявляли свого шляху без здобуття вищої освіти. Це було як стимул. Саме від батьків вони ввібрали класику виховання того часу, успадкували різні таланти та творчі здібності.
ЯК РЕЗУЛЬТАТ, син Євген закінчив радіотехнічний факультет Одеського національного політехнічного університету. Зараз працює інженером по ремонту та обслуговуванню медичного обладнання. Для нього інженерія – це не лише професія, а й любов всього його життя. З юності для нього полагодити техніку чи спроектувати свою – робота на одному подиху. А ще у них із мамою спільне захоплення на двох – вони обоє вирощують різноманітні, різнобарвні квіти, як садові, так і хатні. Улюблені мамині квіти – троянди. Вона їх вирощує і колекціонує по кольорах. Й завжди каже: «Я хочу ще оту оранжеву, якої в мене немає». А Женя колекціонує жоржини. Має всі сорти, які тільки бувають. Постійно з мамою обмінюються фото, в кого що сьогодні розквітло. Мить найвищої насолоди, коли вони кажуть один одному слова: «Я в тебе ще таку не бачив (або не бачила)…»
Старша донька Ніна теж закінчила Одеський національний політехнічний університет, але обрала хіміко-технологічний факультет. Зараз працює за спеціальністю в хімічній лабораторії. Ніна – обдарована багатьма талантами: має творчі здібності до малювання, вишивки, моделює та шиє одяг для своєї сім’ї – чоловіка та двох донечок.
Молодша донька Маріанна також одружена та виховує донечку. Вищу освіту здобувала в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова на філософському факультеті. Працює культурологом в сфері культури. Маріанна – членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Свою творчу діяльність присвятила мистецтву витинанки. В 2017 році Маріанна здобула звання лауреатки обласної премії імені Ростислава Палецького в номінації – науково-дослідницька праця та популяризація національного народного мистецтва, в 2018 році стала переможницею премії «Творча молодь Одещини» у номінації «Нandmade майстер року», в 2019-ому – лауреаткою стипендії Президента України для молодих майстрів народного мистецтва України. Маріанна – учасниця Всеукраїнських та обласних виставок, організовує персональні виставки. В 2022 році нагороджена подякою начальника Одеської обласної військової адміністрації за вагомий внесок у розвиток національного мистецтва та культури у умовах воєнного стану.
Світлана Микитівна завжди радіє успіхам своїх дітей та трьох онуків, підтримує їх у важку хвилину, завжди щиро переживає за кожен пройдений крок.
ЩОДНЯ Світлана Микитівна переступає поріг школи з усмішкою і відкритим серцем. Двері її кабінету відкриті для всіх. Завжди і для кожного знайде слова підтримки, втіхи, наодинці вкаже на недоліки в роботі та щиро порадіє успіхам і досягненням. Світлана Микитівна живе школою та для школи. Коли кажуть, що незамінних людей не буває, то стосовно цієї людини цей вираз абсолютно анулюється.
І хоча в цьому році Світлана Микитівна святкує 50-річний ювілей трудової діяльності, для колег та школярів багатьох поколінь вона залишається прикладом відданості своїй справі, високого професіоналізму, інтелігентності та небайдужості. Та й вік не має над нею влади. Вона і сьогодні енергійна, активна, різноманітна.
Можна не сумніватися, тепла її великого серця вистачить на всіх.
БАЖАЄМО Світлані Микитівні й надалі залишатися такою ж енергійною, красивою душею, щедрою на добро, людяною і мудрою жінкою. А Ваша, Світлано Микитівно, нескінченна доброта і порядність нехай не знають втоми, краса душі хай непідвладна буде рокам. Вас поважають як людину, цінують як професіонала, бо Ви володієте великою витримкою і рідкісним даром спілкування з людьми. Щиро вдячні Вам за самовіддану працю, за бездоганне виконання відповідальної вчительської місії, за душевне тепло, за те, що так гідно несете світле і почесне звання — Педагог!
Нехай оптимізм, віра, надія допомагають Вам долати всі труднощі, а удача стане Вашою невід’ємною супутницею на життєвих дорогах. Міцного Вам здоров’я, невичерпного оптимізму, довголіття, безмежного щастя та очікуваного миру!
Світлана ТКАЧЕНКО, директорка Приморського ліцею
FACEBOOK
TWITTER
