Медійний простір Одещини  час від часу стрясають шалені конфлікти й загострення, про які заявляє тимчасове керівництво Національно-природного парку «Тузловські лимани».

Татарбунарські екологи звітують, що мовляв, нещадно боряться з браконьєрами, рибалками, місцевим населенням, яке шкодить природі. Летять звинувачення у бік поліції, суддів, прокуратури, місцевої та державної влади. В контексті цих подій скандальне керівництво «добралося» і до громад, які з ними межують: так, майже рік Нацпарк намагається оскаржити розширення меж села Приморського, до якого включено частину піщаної коси Чорного моря.

Та аргументи представників Нацпарку були спростовані у суді. 20 жовтня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд виніс рішення на користь Лиманської сільської ради, до якої вже рік як входить село Приморське разом з курортом Расєйка.

Про захист інтересів Лиманської громади, стратегію розвитку курортів і як вона вплине на життя тутешніх мешканців, ми говорили з головою Лиманської територіальної громади Василем РЕЗНІЧЕНКОМ.

Хотів би усім нагадати, що село Приморське до­єдналось до Лиманської громади наприкінці 2020 року. Генеральний план та зонінг села Приморське, до якого внесено і курорт Расєйка, був затверджений ще в 2013 році, пройшов усі експертизи й погодження. Минулого року, перед ліквідацією Татарбунарського району, Татарбунарська районна рада ухвалила важливе рішення про розширення меж с. Приморське, включивши до його території пляжну зону на піщаному пересипі.

Сьогодні йде мова про те, що Нацпарк «Тузловські лимани» претендує на частину території піщаної коси, де знаходиться громадський пляж. На курорт приїздять тисячі туристів, розміщуються на 50 базах відпочинку, сотнях дач, функціонує чотири дитячі табори. Прибирання пляжу, вивезення сміття повністю лежить на комунальній службі Лиманської громади. Багато років місцеві підприємці, власники баз відпочинку вкладали кошти у розвиток інфраструктури, будівництво тих же містків через лиман Малий Сасик, – і зараз їм скажуть: «Почекайте, а  пляж не громадський, це вже природоохоронна зона для гніздування птахів». То я хотів би зауважити, що громаді потрібні курорти з пляжами. Адже ми бачили, як минулого  року т. в. о. директора Нацпарку Ірина Вихристюк закрила заїзд на пляж в ра­йоні дамби під замок, встановивши шлагбаум. Дійшло до абсурду: щоб заїхати комунальній техніці за сміттям на пляж, потрібно було дзвонити особисто Ірині Михайлівні, щоб хтось через годину приїхав його відкрити.

Я розцінюю такі дії як пряме втручання в роботу органу місцевого самоврядування, яким є Лиманська сільська рада. Держава делегувала нам повноваження розвивати свої території, дбати про створення нових робочих місць, щоб наповнювати місцевий бюджет, аби утримувати соціальну сферу, яка повністю «лежить» на нас. На курорті є можливість заробляти, і ми готові підтримати будь-якого під­приємця чи інвестора, якщо він принесе користь громаді й людям. Тому розцінюю намагання з боку Нацпарку через суд відібрати частину території Лиманської сіль­ської ради шкідливими для розвитку всієї громади.

-Серед заяв ваших опонентів лунали звинувачення у «рейдерстві», «дерибані» заповідних територій. Чи є за цим обґрунтовані підстави?

– Найголовніше, на чому я завжди наголошував і наполягаю: ми діємо виключно в рамках закону. І те, що парк «Тузлівські лимани» говорить про якусь забудову, то хочу внести ясність, що жодних капітальних забудов не може бути, бо вони не передбачені на піщаній косі в генеральному плані села Приморське. А тому вважаю, що Ірина Вихристюк та її прибічники просто вводять людей в оману, говорячи про міфічну забудову на пі­щаній косі. І це в той час, як сам Нацпарк звів свою бу­дівлю «Кордон» у заповідній зоні, на піщаній косі недалеко від маяка, – без жодних документів і дозволів. То я хотів би спитати: яким чином керівництво державної структури вимагає від усіх навколо законності, тоді як саме порушує закон?

Коли приймався генплан села Приморського, на піщаній косі не було передбачено жодної капітальної забудови, а тому будь які міні-готелі чи бази відпочинку там взагалі не передбачені, неможливі. Все, що «несе в маси» пані Вихристюк – неправда і популізм, фейк, не підкріплений жодними доказами.

Ще хотів би зазначити: якщо вже так склалося історично і географічно, що на території Лиманської громади розташовані зони відпочинку Катранка і Расейка, – то ми цю перевагу маємо максимально зберегти і розвивати. І не дозволити будь-кому забрати у нас берег чи пляж.

– У чому полягають ризики для жителів, поясніть?

– У нас вже є приклад, як «Тузлівські лимани» беруть за в’їзд автівок в рекреаційну зону по 50 гривень, щоб люди змогли потрапити до води. По суті, обмежують наших  місцевих жителів у доступі до водних ресурсів. Це при тому, що заплативши, авто може проїхати майже до піщаної коси. То в мене питання: де ж тут піклування про природу? Тому вважаю, що гучні заяви про захист мігруючих птахів, чи рекреаційної зони від людей не мають під собою жодних підстав. Нацпарк прагне й надалі обмежувати людей у їхніх правах, намагаючись вилучити ще й нашу територію. Враховуючи, що ми вже вклали чималі кошти в облаштування пішохідної зони, щоб людям було зручно дістатись до піщаної коси по дамбі, а у літній сезон курорт обслуговують наші комунальники, мені незрозуміло, як бачать подальшу взаємодію з громадою тимчасові керівники національного природного парку? Хтось буде гроші за вхід збирати, а хтось пляж прибирати? Це неприпустимо.

– Чи є намагання з боку Нацпарку до взаємодії чи співпраці з місцевою владою, стосовно того ж захисту природи, чи узгодження спіль­них дій, щоб не виникало протиріч?

– Жодного разу, скільки я пам’ятаю, а Лиманську громаду очолюю не перший рік, – керівництво НПП не продемонструвало відкритості та готовності до співпраці з місцевим населенням. Спостерігаємо тільки безкінечні протистояння, конфлікти, переслідування рибалок, суцільні заборони. Хоча у мене є питання до Нацпарку, які я публічно озвучував на своїй офіційній сторінці в соцмережі. Хочу роз’яснити жителям Лиманської та сусідніх громад, що НПП «Тузлівські лимани» фінансується з державного бюджету, тобто утримується за кошти платників податків. Фактично, нічим не відрізняється від нас. Тільки ми, як місцева влада, за гроші наших жителів утримуємо комунальні заклади, школи, дитячі садки, будинки культури, бібліотеки, медичні установи, фінансуємо опалення, електроенергію, благоустрій. А чиновники з НПП, найняті державою для збереження екосистем, за наші з вами кошти виставляють шлагбауми, забороняють людям прохід до лиманів, перешкоджають рибалкам годувати свої родини. Крім того, заробляють кошти, про які чомусь ніде не звітують, хоча за документами ця установа є неприбутковою. Незрозуміло, на якій підставі у курортний сезон піщана коса в районі маяка «Шагани» здається під кемпінги туристам, скільки сплачено туристичного збору з рекреантів, які відпочивають на території Нацпарку та до якого саме бюджету вони надходять? Так само невідомо, яка точно кількість туристів відпочивала влітку у наших сусідів, з яким комунальним підприємством керівництво національного парку уклало договір на вивіз сміття, підвіз питної води, куди зливаються нечистоти, де вони утилізовують сміття після туристів? Наші підприємці ставлять мені питання: чому вони мають платити за землю, вносити за кожного відпочивальника по 12 гривень щодоби, і ми як місцева влада це контролюємо, – тоді як Нацпарк так само надає послуги з рекреації, ні за що не відповідаючи?

– То Ви стверджуєте, що Нацпарк створює несправедливі умови для ведення бізнесу?

-Саме так. Я навіть більше скажу. Нещодавно на апаратній нараді за головування Одеської ОДА Сергія Гриневецького нашій громаді зробили зауваження про великі пільги з нарахування земельного податку для державних установ, що діють на нашій території. Це більш як 11 млн гривень, з яких найбільша частка, а саме, понад 8 млн грн нараховано НПП «Тузлівські лимани» за користування земельною ділянкою площею 2022 га, яка знаходиться у постійному користуванні НПП.

Тож виходить дивна ситуація: якщо Нацпарк, як державна установа, звільнена від сплати податків рішенням Лиманської сільської ради, тоді на яких підставах збираються кошти за в’їзд на територію з наших мешканців та здійснюється підприємницька діяльність? Давайте вже визначимось, чи справді НПП є неприбутковою установою, якій ми маємо йти назустріч, чи керівництво все ж веде бізнес і приховує свої доходи, не сплачуючи податки та ухиляється від закону?

Гадаю, що відповідь напрошується сама собою. Ще одна тема, яка викликає багато питань, це рибний промисел приморців. У всі часи море й лимани були доступні для місцевих мешканців, місцеві рибалки могли ловити рибу, щоб годувати свої родини. Сьогодні це неможливо. Тільки тому, що парк в особі Ірини Вихристюк виставляє «особливі» умови для підприємців, такі як причал, з якого мають виходити в море рибалки.  Впевнений, що у жодного підприємця, якому видає ліміти на вилов риби Нацпарк, не оформлений офіційно причал. Тому що однією із умов конкурсу на отримання квот є виділення земельної ділянки під причал. Офіційні документи на причал відсутні, а тому всі «допущені» до вилову рибалки працюють непрозоро.

– Як ви бачите вирішення подальшого питання з територією Расєйки, адже керівники НПП вже заявили, що оскаржуватимуть в апеля­ційному порядку нинішнє рішення суду, яке захищає територію Лиманської громади?

– Комунальна служба Лиманської сільської ради здійснює прибирання і вивіз сміття зі своєї території, у тому числі й з громадського пляжу на Расєйці. У мене питання: а чому раніше НПП «Тузлівські лимани» не опікувались цим пляжем, не прибирали його, не готували до оздоровчого сезону, не проводили обстеження дна перед відкриттям сезону? Чому ніколи не вивозили тоннами сміття? Чому не піклувалися про рятувальні пости? Чому не проводили благоустрій території, не ремонтували містки через лиман, дамбу? А тепер, коли ми разом з інвесторами розпочали наводити лад на своїй території, раптом з’явилися невдоволені екологи в особі Вихристюк.

Всі образи, які летять у бік місцевої влади, на кшталт «феодали», «князьки», вважаю неприпустимими, такими, що дискредитують органи місцевого самоврядування. Я особисто нічим не відрізняюсь від жителів, які живуть у нашій громаді. І продовжу боротися за кожен метр нашої землі, яку віддала нам держава для сталого розвитку.

Курорт – це робочі місця, це туристичний збір, наповнення бюджетів усіх рівнів, соціальна сфера, це достаток для сотень наших жителів. Від нього напряму залежить спроможність всієї громади, це наш великий потенціал. Тому ми не менше за Нацпарк зацікавлені у збереженні природи, і зробимо все можливе для гармонійного розвитку цієї унікальної території.

Оксана Піднебесна

Фото з архіву прес-служби Лиманської ОТГ