Свою любов до рідної країни працівники Білоліського будинку культури та аматори Білолісся доводять усім своїм життям, демонструють в своїй багатогранній та правдивій пісенній творчості. Щоб зрозуміти, як широко і повноводо розлилася річка їх творчого життя, слід було в сонячний святковий день побувати на концерті, який відбувся на храмове свято села 14 жовтня, який вписаний в календар української історії як День святої Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День захисників і захисниць України.
Протягом півтори години білоліські культармійці вітали зі світом лицарства, незламного духу, жертовного воїнства та дарували своїм землякам та гостям десятки патріотичних музичних творів, багато з яких стали шлягерами, а деякі навіть вважаються вже народними, такі як «Обійми», «Я так хочу додому», «Незламна», «Враже», «Непереможна Україна», «Дайте москалям».
Доля будь-якої оселі культури в усі часи нерозривно переплетена з долями тих, хто стоїть біля її витоків, хто творить, дарує свій талант, частинку себе, хто любить і завжди чекає на глядачів, кому найкращою нагородою є повні зали і гучні овації. Сучасний творчий колектив Білоліського сільського будинку культури на чолі з креативними та енергійними завідувачкою Іриною Судаковою та художньою керівницею Людмилою Чорнобай продовжує вражати цінителів прекрасного жанровим розмаїттям, виконавською майстерністю і сценічною культурою. Це насамперед вихованці Татарбунарської дитячої музичної школи – юні музиканти духового оркестру під керівництвом Івана Славенка, учасниці вокального жіночого ансамблю «Вербонька» Судакова Ірина, Чорнобай Людмила, Івашкович Діана, Бєла Ольга, Молога Олена, Никифорова Ярослава, Сімчинська Олена, гурту «Білоліські дівчата» Лісецька Євгенія, Сімаченко Богдана, Ткаченко Катерина, Ракова Русалина, харизматичні володарі унікальних вокальних даних Євгенія Лисецька, Володимир Чорнобай, його онук Павло Ткаченко, Ангеліна Шамановська. Особливо натхненно та зворушливо розказували вірші юні казачата Юрко Дарина, Ракова Софія, Ткаченко Поліна, Анастасенко Еля, Бєлий Володимир, Кучурка Максим, Молога Назар, Шеремет Олександр та виконували патріотичні композиції учасниці танцювальних колективів «Мальви» і «Барвінок».
За своє творче життя білолісці жодного разу не зрадили українську пісню, доводячи, що в будь-які часи вона може бути і форматною, і затребуваною – якщо має зміст і душу. І поки є у нашої пісні такі захисники – вона буде жити і звучати в Україні.
Напередодні Всеукраїнського дня працівників культури бажаємо всім закоханим у свою справу людям невичерпного здоров’я та творчої наснаги. Нехай в будинках культури завжди лунають звуки музики і дзвінкі дитячі голоси.
Марина Ульянкіна
Фото Віталія Чабана
FACEBOOK
TWITTER
