Покрова Пресвятої Богородиці – одне з найважливіших свят у християнській традиції. Його повна назва – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Це свято відзначають православні та греко-католики.
За переказами, у 910 році Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами та святими, з’явилася людям, які молилися у Влахернському храмі у Константинополі за визволення від ворогів, які оточили місто.
Пресвята Діва Марія зі сльозами стала молити Бога за християн. Потім Божа Матір на знак того, що бере народ під свою опіку, покрила людей у храмі чесним своїм омофором (грецький омофор – наплічник, тобто довга широка тканина з хрестом, яку носять священники на богослужіннях).
Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках її блищав “краще за промені сонячні”. Цей дивовижний покрив і захистив місто. Свято Покрови Божої Матері та ікона Покрови – символ невпинного заступництва Владичиці за рід людський. Воно є одним із найвеличніших свят, тому на честь нього досить часто освячують новозбудовані храми. Покров Пресвятої Діви – знак любові та участі, які Матір Божа відчуває до людей. Його благодать незримо покриває й захищає кожну людину, оберігаючи від гріха і допомагаючи у нелегкий час.
Українські козаки вважали Богоматір своєю заступницею. Тому ікона Марії з омофором була у кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди була Покровською. З’явився навіть особливий тип ікони – “Козацька Покрова”, на якій зображували козаків та їхніх старшин під розпростертим покровом Богородиці.
Перед кожним походом козаки навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці “Під Твою милість прибігаємо”.
Після завершення походу – незалежно від його успішності козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.
Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити “шановане товариство”. Погоджувався після третьої пропозиції, цим самим підкреслюючи, що йде на це не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував побратимам за честь їх очолювати й кланявся на чотири боки.
На Покрову молилися за воїнів, які перебували у походах, захищаючи рідну землю. До нас дійшли перекази про те, як після зруйнування Запорозької Січі у 1775 році козаки, що пішли з рідних місць за Дунай, взяли із собою як найбільшу цінність ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Покрова вважається і датою створення Української повстанської армії (УПА).
Народні прикмети та звичаї на свято Покрови
FACEBOOK
TWITTER
