Покрова Пресвятої Богородиці – одне з найважливіших свят у християнській традиції. Його повна назва – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Це свято відзначають православні та греко-католики.

За переказами, у 910 році Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами та святими, з’явилася людям, які молилися у Влахернському храмі у Константинополі за визволення від ворогів, які оточили місто.

Пресвята Діва Марія зі сльозами стала молити Бога за християн. Потім Божа Матір на знак того, що бере народ під свою опіку, покрила людей у храмі чесним своїм омофором (грецький омофор – наплічник, тобто довга широка тканина з хрестом, яку носять священники на богослужіннях).

Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках її блищав “краще за промені сонячні”. Цей дивовижний покрив і захистив місто. Свято Покрови Божої Матері та ікона Покрови – символ невпинного заступництва Владичиці за рід людський. Воно є одним із найвеличніших свят, тому на честь нього досить часто освячують новозбудовані храми. Покров Пресвятої Діви – знак любові та участі, які Матір Божа відчуває до людей. Його благодать незримо покриває й захищає кожну людину, оберігаючи від гріха і допомагаючи у нелегкий час.

Українські козаки вважали Богоматір своєю заступницею. Тому ікона Марії з омофором була у кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди була Покровською. З’явився навіть особливий тип ікони – “Козацька Покрова”, на якій зображували козаків та їхніх старшин під розпростертим покровом Богородиці.

Перед кожним походом козаки навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці “Під Твою милість прибігаємо”.

Після завершення походу – незалежно від його успішності козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.

Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити “шановане товариство”. Погоджувався після третьої пропозиції, цим самим підкреслюючи, що йде на це не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував побратимам за честь їх очолювати й кланявся на чотири боки.

На Покрову молилися за воїнів, які перебували у походах, захищаючи рідну землю. До нас дійшли перекази про те, як після зруйнування Запорозької Січі у 1775 році козаки, що пішли з рідних місць за Дунай, взяли із собою як найбільшу цінність ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Покрова вважається і датою створення Української повстанської армії (УПА).

Народні прикмети та звичаї на свято Покрови

  • Кажуть до Покрови треба зібрати весь урожай і підготуватися до холодів.
  • Гарна традиція в сучасному світі – святкувати весілля на Покрову. Вважається, що сім’я, створена у цей день, під захистом Богородиці. Багато пар спеціально призначають вінчання на Покрову, щоб зміцнити молитву при міцному шлюбі.
  • Якщо на Покрову відлітають журавлі, то зима буде ранньою і холодною.
  • Якщо дуб і береза скинуть все листя, то рік буде легкий, а якщо не все – до суворої зими.
  • До Покрови – осінь, після Покрови – зима.
  • Звідки на Покрову вітер дме, з тієї сторони і чекай перші морози.
  • Якщо на Покрову вітер південний – зима буде теплою, північний і східний – холодною, західний – сніжною.
  • Якщо на Покрову падає сніг, то і на Дмитра (8 листопада) піде сніг, а якщо снігу не буде, то і на Катерини (7 грудня) снігу не буде. Якщо перший сніг до Покрови випаде, то зима не скоро прийде.
  • Яка погода на Покрову, такою вся зима буде.
  • Весело Покрову проведеш – гарного нареченого знайдеш.
  • Сніг у весілля на Покрову – щастя молодим.
  • Багато снігу на Покрову – буде багато весіль в наступному році
  • Якщо хлопець на Покрову залицяється до дівчини, він стане її нареченим.
  • Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді будуть жити душа в душу.