Серпневий світанок пізній…
Прохолода легка обійме…
Відчуваю в повітрі осінь,
Що на крилах вітер несе.

В синім сонці красуються айстри,
Мінорно співають птахи.
І крізь листя зелене поки що
Відблиск променя вже потьм’янів…

В небесній блакиті глибокій
Сірі  плями перистих хмар
Навівають мотив осінній.
І я знову дивлюсь в календар.

Ходою м’якою поступливо
Літо вже покидає нас…
Скоро осінь… А я у світанку
Днів серпневих ловлю аромат…
 
Лариса ДІМОВА