Видатний український письменник Григорій Тютюнник писав: «Талант – то крапля здібностей і море праці». І якщо не звертатися до Вікіпедії чи Тлумачного словника, від себе можна добавити, талант – це те, що людина любить найбільше, те, що вона ніколи не кине і до чого повертається знову і знову; те, від чого вона отримує задоволення. А ще кажуть: «Талановита людина – талановита в усьому», або  «Майстер на всі руки».

Талановиті люди завжди виділяються у суспільстві і обов’язково привертають до себе увагу. І погодьтеся, у кожного з нас є такі друзі, знайомі, які задіюють себе практично майже у всіх сферах діяльності. Вони на совість віддаються на роботі, уміло керують колективами або цілими закладами, пишуть вірші та прози, займаються спортом, співають, танцюють, ліплять, майструють та й ще дома встигають все зробити. Такі люди просто вражають і не перестають дивувати.

Особисто у мене дуже багато таких знайомих. І якщо розповідати і записувати про кожного з них окремо, то  мабуть теж вийде, як у Льва Толстого цілий «чотирьохтомник». Та мета в мене інша…

Я хочу розповісти про чудовий, творчий, зовсім молодий (бо в цьому році саме 18 вересня йому виповниться 5 рочків), але вже багатьом відомий танцювальний колектив нашої  Татарбунарської ОТГ  «Танцюють всі!». І назва колективу, і  кожен з його учасників говорять самі за себе: жестом, пластикою і душею. Люди різних професій об’єдналися для того, щоб своєю творчістю, а саме вмінням рухатися – танцем – приносити хвилини радості і щастя іншим.

Вони заряджають всіх навколо себе таким позитивом і енергією, що просто хочеться стати поруч із ними і танцювати. Дивлячись з якою любов’ю вони виконують ту чи іншу танцювальну композицію, мимоволі забуваєш про вік, поганий настрій або якісь негаразди в особистому житті. І по іншому й не може бути, – бо танцюють всі! Від наймолодшого учасника, який зараз є  художнім керівником колективу- 25-річного Дмитра Стасі до найстаршого Гвоздьова Анатолія,  який в цьому році відсвяткував свій 71–й день народження.  Є учасники, яким 45, 55 та 60 плюс, та завдяки таланту, наполегливості і харизмі Дмитра В’ячеславовича різницю у віці ніхто не помічає, а навпаки, кожен з них підвищує свій рівень майстерності і завжди викликають неабияку зацікавленість у глядачів. І саме про них, про кожного учасника колективу «Танцюють всі!» можна сміливо сказати: «Життя вирує в ритмі тан­цю!», бо кожен з них, як у минулому, так і теперішньому часі із задоволенням займаються улюбленими справами в тій чи іншій сфері діяльності і як результат – в окрузі славляться своїми ділами.

Наприклад, хто не знає в Татарбунарах дуже гарну, невгамовну і невтомну людину, господиню промислового магазину «Господарочка» Чебану Раїсу Пилипівну? Але мало хто знає, що саме вона була засновником даного колективу і в одному із своїх перших інтерв’ю в нашій районній газеті вона наївно, але чесно сказала: «Я просто дуже люблю танцювати! І я розумію, що саме цього мені не вистачало і не вистачає для повного щастя».  Вона знайшла своє щастя, поєднане у  гармонії щоденної праці і заняттям для душі і тіла, бо під час занять танцями переслідувалася ще одна головна мета – укріплення здоров’я.                                     

                                                                                        

Пліч-о-пліч з Раїсою Пилипівною починали та  підтримували, пропонували та надихали новими ідеями щодо створення школи танцю Тетяна Акімова, яка зараз працює бухгалтером у Татарбунарській багатопрофільній лікарні, та висококваліфікований майстер зі зварювальних робіт Гуренко Іван Олексійович. Хто хоча б одного разу почув у його виконанні «Ніч яка місячна», ще будуть довго пам’ятати його гарний насичений голос.

Разом з Тетяною Акімовою першими  ластівками у колективі вважаються Інна Заруба, в недалекому минулому – вчитель початкових класів, а зараз – громадський діяч та страховий агент та на той час Борисівський сільський голова Ганна Комерзан. Нажаль, Ганна переїхала до Одеси, а ось Тетяна та Інна залишились головними ідейними натхненниками та організаторами в танцювальному колективі.

А хто не знає редактора нашої улюбленої районної газети «Татарбунарський вісник» Ульянкіну Марину Павлівну? Але мало хто знає, що саме на неї як відмінного автора слова і пера до 30-річчя Незалежності нашої держави чекав приємний сюрприз: за вагомий внесок у галузі журналістики вона була нагороджена Почесною Грамотою Державного Комітету телебачення і радіомовлення України, що ще раз червоною рискою підкреслює висновок «талановита людина талановита в усьому: в роботі, сім’ї, налагоджені гарних стосунків з чоловіком, дітьми, онуками». І я вважаю, що саме заслуга Марини Павлівни,  що її чоловік Микола Савелійович Пономаренко, відомий у окрузі авторитетний електрик, якого цінують і поважають люди, завжди поруч із своєю дружиною. Микола  також є активним учасником танцювального колективу,  але ніколи не змінює своїй Марині навіть у партнерстві в парі.

Неордінарна особистість та найповажнішій учасник колективу Гвоздьов Анатолій Петрович ще змолоду славився як досвідчений технолог на місцевій ковбасній фабриці. Та й зараз він продовжує своє улюблене діло, тільки вже в домашніх умовах, любить пригощати своїх друзів смачними м’ясними виробами. Найбільше досягнення у спорті Анатолій Петрович здобув  знову ж таки у часи радянскої влади. Завдяки своїм переможним стартам та фінішам на всесоюзних та обласних змаганнях по велокроссу (шоссе) він виконав нормативи Майстра спорту. І хоча вже минуло чимало часу, він активно продовжує під­тримувати своє тіло й дух танцями, і знову ж таки, поруч з коханою і  розуміючою дружиною Тамарою Георгіївною Гвоздьовою, яка як худождній керівник  та концертмейстер хору ветеранів, внесла вагомий особистий внесок у культурно-мистецьке життя міста та району. Саме вона була біля витоку зародження колектива «Танцюють всі!» і завжди рада допомогти з хореографічними постановками.

Саме завдяки родині Гвоздьових колектив поповнився цілеспрямованою заповзятливою підприємницею Жанною Носаченко. Перші костюми майстерно зроблені саме її руками.

А хто не  знає гарного, досвідченого вчителя історії Івана Івановича Максимчук, який продовжує викладати  важкий, але цікавий і дуже потрібний шкільний предмет  – історію  – у КЗ «Глибоківський ЗЗСО І–ІІІ ступенів». Про нього учні говорять «талант від Бога»,  бо саме він в доступній формі розповідає про минуле людства, історію нашої країни та плавно переводить через місток до сучасності.

Висновок – талановита людина!  І талант проявляється не тільки на основній роботі, а й вдома, при веденні особистого хазяйства, та й у селі його хвалять, кажуть що він успішний фермер.

 А от мало хто знає, що тепер сам Іван Іванович бере залюбки уроки у свого учня Дмитра Стасі. І це уроки танцю, до яких теж треба долучити терпіння, старання і витривалість.  А якщо будь-яка танцювальна вправа іноді й не виходить, Дмитро Вячеславович вже напоготові. Він знову й знову розяснює, повторює та крок за кроком виконує ритмичні рухи у парі зі своєю матусею Жанною Трофимівною Стасі, яка працює організатором у дитячому садочку «Колосок» міста Татарбунари.

На сьогоднішній день не можливо  представити колектив без таких досвідчених кадрів як Литянський Віктор Феоктістович, зарекомендувавши себе не тільки як професіональний водій, а й прекрасний гуморист, у якого на усі випадки обов’язково знайдеться якийсь жарт – примовка.

Дуже приємно, що з нагоди святкування Дня міста Татарбунари за вагомий внесок у розвиток культурно-мистецького життя в місті Татарбунари грамотою Татарбунарської міської ради та грошовим подарунком був нагороджений і колектив “Тан­цюють всі!”

Зараз до колективу приєднуються молоді активісти, знову ж таки, зайняті в інших сферах діяльності, це держслужбовець Наталія Ткач, яка працює в казначействі та Марьяна Семенюк, яка працює швачкою у «Белсті».

І думається, що і надалі колектив буде поповнюватися та оновлюватися. Тож побажаємо всім творчим і перспективним танцюристам «Танцюють всі!» успіхів, натхнення,  отримувати лише задоволення від гастрольних виступів та щоденних тренувань.

І нехай танцюють всі… Бо як сказав мудрий Сократ: «У кожній людині є своє сонце, тільки треба дати йому світити!»

За дорученням творчого колективу Спаського сільського клубу.

Надія Недялкова, с. Спаське