МИРОСЛАВІ

Літо – мов рай. І квітковий парад
Очолює царський кортеж із троянд.
І під вікном у твоєму дворі
Схід – усміх Аврори, троянди Зорі.

Провісники щастя… Бо пекло вже є,
Це іспит на Віру, що Бог нам дає.
А золото з крайкою – спогад про те,
Що зіркою згодом зійде і зросте.

І стане натхненням на довгі роки.
…Не віриться, що зі слабкої руки
Ці сплакані вірші писались колись,
Тоді, як блаженство із болем сплелись:

«З приходом духмяного доброго літа
Зореподібна троянда розквітла.
Всміхалося сонце у синім зеніті,
Коли Ти з’явилась на Божому світі.

Той червень привітний, з рожевого цвіту
Примножив любові  і спокою світу,
Бо в нього прийшли Мир і Слава,
І дівчинка – янгол, радість писклява.»

Літо – мов рай. І запекла війна.
Богу судити, чий гріх й вина.
…Едем іще є на землі! Він отут,
У доні в дворі, де троянди цвітуть.                              
                     

Лариса Павлюк
червень 2022