МИРОСЛАВІ Літо – мов рай. І квітковий парад Очолює царський кортеж із троянд. І під вікном у твоєму дворі Схід – усміх Аврори, троянди Зорі. Провісники щастя… Бо пекло вже є, Це іспит на Віру, що Бог нам дає. А золото з крайкою – спогад про те, Що зіркою згодом зійде і зросте. І стане натхненням на довгі роки. …Не віриться, що зі слабкої руки Ці сплакані вірші писались колись, Тоді, як блаженство із болем сплелись: «З приходом духмяного доброго літа Зореподібна троянда розквітла. Всміхалося сонце у синім зеніті, Коли Ти з’явилась на Божому світі. Той червень привітний, з рожевого цвіту Примножив любові і спокою світу, Бо в нього прийшли Мир і Слава, І дівчинка – янгол, радість писклява.» Літо – мов рай. І запекла війна. Богу судити, чий гріх й вина. …Едем іще є на землі! Він отут, У доні в дворі, де троянди цвітуть. Лариса Павлюк червень 2022