Важко нам сприйнять – життя не казка, В нім немае ельфів, добрих фей. I чаріність втілить звична ласка, Теплий погляд, блиск твоїх очей. Я не стану ангелом, до речі, I не буду зіркою сіяти – Хто тоді буде складати речі, Готувати, прати, прибирати? Краще я перекопаю грядку, Насаджаю квітів розмаїття. Ти змайструєш дерев’янну лавку – Буде в нас Едем в вишневім квіті. Яна БРИЧАК


















































