Важко нам сприйнять – життя не казка,
В нім немае ельфів, добрих фей.
I чаріність втілить звична ласка,
Теплий погляд, блиск твоїх очей.
Я не стану ангелом, до речі,
I не буду зіркою сіяти –
Хто тоді буде складати речі,
Готувати, прати, прибирати?
Краще я перекопаю грядку,
Насаджаю квітів розмаїття.
Ти змайструєш дерев’янну лавку –
Буде в нас Едем в вишневім квіті.

Яна БРИЧАК