Закохалась в диво-літо
В арку з пахощів ввійшла.
Мов серпанком оповита
Неземна його краса!
На світанні дзвінка тиша
Голосами виграє.
Жайворонка пісня лине
І зозуля  десь кує.
Закружляють в вальсі квіти
У святковому вбранні.
І з метеликами в парі
Мережива плетуть живі.
Зайчик сонячний цілує
В спекотливу мерехтінь.
І невидима рушника
Знов ховається у тінь.
У повітрі чути дощик…
Як калюжі булькотять…
Краплі палають прозорі…
Літо! Літо! Благодать!!!
І щедротами здарують
Наливні сади й поля.
І строката ця палітра
Вмить розрадить  почуття!
Літо - зіллячко чарівне-
Справжня магія краси!
Душу вродою лікує,
Це і є той рай земний!
Закохалась в диво- літо -
Тихе плесо доброти.
Заберу його з собою
В думки. В спогади. У сни.
 
Лариса Дімова