Нинішнє літо й осінь щедрі у цьому році на багаті врожаї. Аграрії підраховують доходи, розраховуються з минулорічними боргами і вже планують наступний рік.

Важливим етапом у технології виробництва та вирощування сільськогосподарських культур є правильне зберігання насіння. Головне завдання – утримати посівний матеріал в стані спокою без втрати якісних показників до його використання в призначений час і у визначеному місці.

У біологічному відношенні насіння, яке мало високу схожість після збирання, краще зберігається. Насіння з високими посівними якостями більш стійке проти грибів, бактерій, мікроорганізмів. Мертве, несхоже, гниле насіння за несприятливих умов зберігання псується у першу чергу і є осередками поширення патогенної мікрофлори. Тому на довге зберігання треба закладати лише високоякісне насіння.

Відповідно до ДСТУ 2240-93 сховища повинні бути критими та сухими, знезараженими від комірних шкідників. Мішки зберігають при вологості насіння, яка не перевищує стандартну, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій. При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м. Слід уникати розміщення в сусідніх засіках насіння важковідокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес).

У процесі зберігання систематично здійснюється органолептичний контроль насіння (запах, колір, вологість), а також аналітичний контроль за посівними якостями і зараженістю шкідниками. Нагляд ведуть за кожною партією, особливо ретельно за партіями з підвищеною травмованістю і вологістю. Органолептичний аналіз має велике значення при зберіганні насіння: втрата блиску, білявий, сіруватий колір насіння з’являється в результаті самозігрівання; затхлий запах свідчить про зберігання у вологому приміщенні; рибний запах сигналізує про ураження твердою сажкою; цвілий запах – це активна діяльність мікрофлори, що свідчить про підвищену вологість і можливі осередки самозігрівання.

У системі сільськогосподарського насінництва та розсадництва важливою ланкою є державний контроль за дотриманням суб’єктами насінництва та розсадництва вимог законодавства України та інших нормативних актів. Такий контроль у межах повноважень, визначених законодавством України, здійснює відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки, яке є структурним підрозділом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Катерина Суденкова, провідний фахівець від­ділу контролю у сфері насінництва та розсадництва